Словарь української мови (1924)/об'являтися

by Борис Грінченко

◀ об'являти

Словарь української мови Борис Грінченко О об'являтися

об'язати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Об'явля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. об'яви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Являться, явиться, появиться, обнаруживаться, обнаружиться. Вх. Лем. 441. Честь і слава Кийову й Дніпрові, коли об'явиться там новий филозоф. Левиц. Пов. 89. Святий Миколай об'явивсь до його стариком. Чуб. 2) Представляться, представиться, явиться. Як єсть у тій хаті відьма, вона тобі тії ж ночі сама об'явиться. Мнж. 139. Він пішов у те село, переночував у їдної баби і не знає, шо то його село і на другий день об'явивсь громаді. Чуб. I. 182. 3) Дѣлаться, сдѣлаться явнымъ. Нема бо нічого схованого, щоб не об'явилось. Єв. Мр. IV. 22.