Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обагрянок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обагрянок
Берлін: Українське слово, 1924

Обагря́нок, нку, м. = Обаринок. Ум. Обагря́ночок. Пішов милий на ярмарок, та й на ярморочок, — принесе мі сорок яблок та й обагряночок. Гол. II. 431.