Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обачний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обачний
Берлін: Українське слово, 1924

Оба́чний, а, е. Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна. ЗОЮР. I. 203.