Словарь української мови (1924)/обачний
Зовнішній вигляд
◀ обачіння | Словарь української мови О обачний |
обачність ▶ |
|
Оба́чний, а, е. Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна. ЗОЮР. I. 203.