Словарь української мови (1924)/обаясник
Зовнішній вигляд
◀ обашпорити | Словарь української мови О обаясник |
оббанити ▶ |
|
Обая́сник, ка, м. Злой духъ, летающій къ женщинѣ по ночамъ, — часто это умершій мужъ, если жена о немъ сильно горюетъ. КС. 1890. X. 59. См. Перелесник.