Словарь української мови (1924)/оббивати
| ◀ оббивальник | Словарь української мови О оббивати |
оббиватися ▶ |
|
Оббива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обби́ти, обіб'ю́, єш, гл. Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. Зіма була і цвіт оббила. Мет. 36. Пороги оббивати. Ном. № 11913. Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб'є матінка моя. Мет. 245. 2) Бить, побить, отбить. За скоки обіб'ю і щоки. Ном. № 12479.