Словарь української мови (1924)/оббіратися
| ◀ оббірати | Словарь української мови О оббіратися |
оббрести ▶ |
|
Оббіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. обібра́тися, обберу́ся, решся, гл. 1) Набираться, набраться, набрать много. Не оббірайся ваги, бо дорога грузька. Полт. 2) Набирать, набрать на себя, убраться. Свиня в реп'яхи обібралася. 3) Находиться, найтись, выискаться. К. (О. 1862. III. 23). Обібрався такий то хазяїн… Драг. 3. Оттогді ж то не могли обібратись, за віру християнську одностайно стати, — тільки обібрався Барабаш та Хмельницький. АД. II. 3. У мене оббереться старійший козак на долині Черкень погуляти. Лукаш. 41. 4) Дѣлать, сдѣлать себя. Обібрався грибом, то лізь в борщ. Чуб. I. 243.