Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обвалювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обвалювати
Берлін: Українське слово, 1924

Обва́лювати, люю, єш, сов. в. обвали́ти, лю́, лиш и обваля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Обваливать, обвалить, отвалить. 2) Валять, свалять (сукно).