Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обвинувачувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обвинувачувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обвинува́чувати, чую, єш, сов. в. обвинува́тити, чу, тиш, гл. Обвинять, обвинить. Ном. № 13545. Нікого не обвинувачуйте криво. Єв. Л. III. 14. Назирали, чи сцілить у суботу, щоб обвинуватити його. Єв. Мр. III. 2.