Словарь української мови (1924)/обвіватися
| ◀ обвівати | Словарь української мови О обвіватися |
обвід ▶ |
|
Обвіва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. обві́ятися, ві́юся, єшся, гл. Обвѣваться, обвѣяться, быть обвѣваему, обвѣянному; быть оббитому вѣтромъ. Весна раз красна.... обвіялись мої квіточки.... залюбки вітрець обшморгав — замість іграшки. Г. Барв. 128.