Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обгін

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обгін
Берлін: Українське слово, 1924

Обгі́н, го́ну, м. 1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи. Шух. I. 178. 2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота. Шух. I. 186.