Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обдаряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обдаряти
Берлін: Українське слово, 1924

Обдаря́ти, ря́ю, єш, сов. в. обдари́ти, рю́, риш, гл. = Обдаровувати, обдарувати. Левиц. I. 44. Ой підіте, скриню одімкніте, подарочки та й заберіте, усіх бояр та й обдаріте. Грин. III. 482.