Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обдемок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обдемок
Берлін: Українське слово, 1924

Обде́мок, мка, м. Человѣкъ объѣвшійся, со вспученнымъ животомъ (преимущ. о дѣтяхъ). Харьк.