Словарь української мови (1924)/обезголовити

by Борис Грінченко

◀ обезглуздіти

Словарь української мови Борис Грінченко О обезголовити

обеззубіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обезголо́вити, влю, виш, гл. Обезглавить. Только у Стороженка: Разом з обезголовленим трупом звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.