Словарь української мови (1924)/оберегати

by Борис Грінченко

◀ оберега

Словарь української мови Борис Грінченко О оберегати

оберегатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Оберега́ти, га́ю, єш, сов. в. оберегти́, режу́, же́ш, гл. Оберегать, оберечь, сохранять, сохранить. Писано, що ангелам накаже оберегати тебе. Єв. Л. IV. 10.