Словарь української мови (1924)/обертом

by Борис Грінченко

◀ обертнем

Словарь української мови Борис Грінченко О обертом

обжалуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

О́бертом, нар. 1) Круговращательно, кругомъ. 2) Голова́ о́бертом іде́. Голова кружится, идетъ кругомъ. Голова обертом іде і у п'ятіх раз-по-раз — шпиг-шпиг. Лебед. у.