Словарь української мови (1924)/обжинати
| ◀ обжидати | Словарь української мови О обжинати |
обжинатися ▶ |
|
Обжина́ти, на́ю, єш, сов. в. обжа́ти, обіжну́, неш, гл. 1) Обжинать, обжать, сжать вокругъ чего. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю. Чуб. V. 859. Де-де на стерні і будяк стояв сиротою; обжали бідолаху. Св. Л. 45. 2) Обгонять, обогнать, работая серпомъ. Вона не хутко жне. Ми як удвох жали, так я її на вісім снопів за день обжинала. Черниг. у.