Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обзолотити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обзолотити
Берлін: Українське слово, 1924

Обзолоти́ти, лочу́, тиш, гл. 1) Озолотить. О. 1862. IV. 38. Сонце обзолотило промінням груші й вишні і квітки. Левиц. Пов. 216. 2) Обогатить. Чи я б тебе, доню моя, не обзолотила? Левиц. I. 169.