Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обийстя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обийстя
Берлін: Українське слово, 1924

Оби́йстя, тя, с. Усадьба. Подивився він у своїм обийстю, — аж у нього все жито в засіках. Рудч. Ск. I. 81.