Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обкілювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обкілювати
Берлін: Українське слово, 1924

Обкілюва́ти, лю́ю, єш, гл. Задѣлать, забрать стѣну вертикально поставленными жердями, сдѣлать стѣну изъ такихъ жердей. Каменец. у.