Словарь української мови (1924)/облапувати
| ◀ облапування | Словарь української мови О облапувати |
облатати ▶ |
|
Обла́пувати, пую, єш, сов. в. обла́пати, паю, єш, гл. Ощупывать, ощупать. Став він облапувати (круг себе). Мнж. 130. Треба тебе скрізь облапати, бо мені здається, що гроші в тебе.