Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/облежати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
облежати
Берлін: Українське слово, 1924

Обле́жати, жу, жиш, гл. Пролежать дольше чѣмъ слѣдуетъ. Як облежит лен, то насіня облетит. Вх. Лем. 441.