Словарь української мови (1924)/облизуватися
| ◀ облизувати | Словарь української мови О облизуватися |
облинути ▶ |
|
Обли́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. облиза́тися, жу́ся, жешся, гл. Облизываться, облизаться. Собака облизується: мабуть шось украв уже та ззів. Харьк. Потоцький притулився в куточку і слуха (собі хвалу), — аж облизується, — такъ пріятно ему было слышать похвалы собственной особѣ. Стор. I. 188. Усі їдять, а він тільки облизується — первоначально о собакѣ, а затѣмъ и о людяхъ и не только о ѣдѣ, а о всякомъ положеніи, при которомъ кто-либо не можетъ получить желаемаго и имѣющагося у другихъ. Йому довелось тільки облизатися, бачивши, як той купив собі землю. Отсюда — о́близня пійма́ти. (См.).