Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/облишити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
облишити
Берлін: Українське слово, 1924

Обли́шити, шу, шиш, гл. Оставить, бросить. Ні вже, облиште з кожухом, тепер шити ніколи: треба молотити. Кобел. у. Облиш уже, не займай його. Константиногр. у. Мене облишила любая дівчина. Чуб. V. 107.