Словарь української мови (1924)/облоговий
Зовнішній вигляд
◀ облога | Словарь української мови О облоговий |
облогувати ▶ |
|
Облогови́й, а́, е́. 1) Относящійся къ непаханному полю. Облогове сіно. 2) Повсемѣстный. Облогова хороба на дітей — скрізь мруть. О дождѣ: обложной, затяжной. Облоговий дощ. Мнж. 148.