Словарь української мови (1924)/облук
| ◀ облузати | Словарь української мови О облук |
облупати ▶ |
|
Облу́к, ка, м. 1) Согнутый прутъ, дуга (отдѣльно и какъ часть снарядовъ). Шух. I. 224, 225. 2) Лука сѣдла. Шух. I. 252.
| ◀ облузати | Словарь української мови Борис Грінченко О облук |
облупати ▶ |
|
Словарь української мови — О
облук
Борис Грінченко
1924
Облу́к, ка, м. 1) Согнутый прутъ, дуга (отдѣльно и какъ часть снарядовъ). Шух. I. 224, 225. 2) Лука сѣдла. Шух. I. 252.