Словарь української мови (1924)/облуплюватися

by Борис Грінченко

◀ облуплювати

Словарь української мови Борис Грінченко О облуплюватися

облупувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Облу́плюватися, лююся, єшся, сов. в. облупи́тися, плю́ся, пишся, гл. Обдираться, ободраться, облупиться, обвалиться. Хати не обмаже: облупиться, обсиплеться. Г. Барв. 224.