Словарь української мови (1924)/облупуватися

by Борис Грінченко

◀ облупувати

Словарь української мови Борис Грінченко О облупуватися

облюбити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Облу́пуватися, пуюся, єшся, сов. в. облупа́тися, па́юся, єшся, гл. Объ обмазкѣ: отставъ, отпадать, отпасть. Стіна облупалася.