Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обляги

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обляги
Берлін: Українське слово, 1924

О́бляги, гів, м. мн. Время, когда ложатся спать. Як бачилась, так і бачуся з Павлусем в старечі обляги. Г. Барв. 233.