Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/облямовувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
облямовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Облямо́вувати, вую, єш, сов. в. облямува́ти, му́ю, єш, гл. Окаймлять, окаймить. КС. 1893. XII. 449. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою. Г. Барв. 251.