Словарь української мови (1924)/обліплювати

by Борис Грінченко

◀ обліплювання

Словарь української мови Борис Грінченко О обліплювати

облітати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Облі́плювати, плюю, єш, сов. в. обліпи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Облѣплять, облѣпить, оклеивать, оклѣить. 2) Тѣсно окружать, окружить, обсѣсть. Дівчата та молодиці обліпили. Левиц. ПЙО. I. 486.