Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обманник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обманник
Берлін: Українське слово, 1924

Обма́нник, ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив. Чуб.