Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обмахало

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обмахало
Берлін: Українське слово, 1924

Обма́хало, ла, с. Опахало, которымъ отгоняютъ мухъ. Сторожъ бахчи иронично о себѣ: На баштані стій обмахалом цілісінький день: птиця клює, дітвора краде. Лебед. у.