Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обмивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обмивати
Берлін: Українське слово, 1924

Обмива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обми́ти, ми́ю, єш, гл. Обмывать, обмыть. Узяв чобіт, пішов обмивать до ставка. Рудч. Ск. I. 67. Значить еще: мыть, обмывать кого либо постоянно, обмыть. Треба (діти) й обіпрать, треба й обчесать, треба й обмивать. Мил. 222. Жінка обшиє, обмиє, нагодує, ще й поськає. О. 1862. IV. 77.