Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обморок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обморок
Берлін: Українське слово, 1924

Обморок, ку, м. — бере́ кого́. Дурно кому. Мене обморок бере, так і млію… Руки, ноги трусяться. Г. Барв. 212.