Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обмірковувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обмірковувати
Берлін: Українське слово, 1924

Обмірко́вувати, вую, єш, сов. в. обміркува́ти, ку́ю, єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все. МВ. II. 19.