Словарь української мови (1924)/обмірковувати

by Борис Грінченко

◀ обмірати

Словарь української мови Борис Грінченко О обмірковувати

обміркуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обмірко́вувати, вую, єш, сов. в. обміркува́ти, ку́ю, єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все. МВ. II. 19.