Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обникати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обникати
Берлін: Українське слово, 1924

Обника́ти, ка́ю, єш, гл. Обойти, вездѣ заглядывая. Він там обникає і по сусідських хатах, і по огородах, і скрізь. Сим. 198. Мов собака обникав усе село, заглядаючи в кожен двір.