Словарь української мови (1924)/оборонець
Зовнішній вигляд
◀ оборона | Словарь української мови О оборонець |
оборонити ▶ |
|
Оборо́нець, нця, м. Защитникъ, заступникъ. Мали пани на Вкраїні добрі оборонці, звірилися сотникові уманському Гонті. Нп.