Словарь української мови (1924)/обпадати

by Борис Грінченко

◀ обочини

Словарь української мови Борис Грінченко О обпадати

обпалити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обпада́ти, да́ю, єш, с. в. обпа́сти, паду́, де́ш, гл. 1) Опадать, опасть. Вже лист обпадає з дерева. 2) — кого́. Нападать, напасть со всѣхъ сторонъ.