Словарь української мови (1924)/обплітатися

by Борис Грінченко

◀ обплітати

Словарь української мови Борис Грінченко О обплітатися

обплутати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обпліта́тися, та́юся, єшся, сов. в. обплести́ся, ту́ся, тешся, гл. 1) Оплетаться, оплесться, обвиться. 2) Огораживаться, огородиться. (Максим) обплівся височезною густою лісою з острішком. Мир. ХРВ. 168.