Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обполювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обполювати
Берлін: Українське слово, 1924

Обпо́лювати, люю, єш, сов. в. обполо́ти, лю́, леш, гл. Опалывать, ополоть, срѣзать или повырывать сорныя травы около деревьевъ, овощей. Дідова дочка закотила рукава, обполола, обханючила і пісочком обсипала (яблуньку). Рудч. Ск. II. 55.