Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обпоювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обпоювати
Берлін: Українське слово, 1924

Обпо́ювати, по́юю, єш, сов. в. обпої́ти, пою́, їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки. Мир. Пов. I. 163.