Словарь української мови (1924)/обпіратися

by Борис Грінченко

◀ обпірати

Словарь української мови Борис Грінченко О обпіратися

обплескати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Обпіра́тися, ря́юся, єшся, сов. в. обпе́ртися и обіпе́ртися, обіпру́ся, решся, гл. Опираться, опереться, упираться, упереться.

II. Обпіра́тися, ра́юся, єшся, сов. в. обіпра́тися, обперу́ся, ре́шся, гл. Мыть, помыть себѣ бѣлье.