Словарь української мови (1924)/образливо
Зовнішній вигляд
◀ образливість | Словарь української мови О образливо |
образник ▶ |
|
Обра́зливо, нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? геть-те! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.