Словарь української мови (1924)/обранити
Зовнішній вигляд
◀ обрамовувати | Словарь української мови О обранити |
обранка ▶ |
|
Обра́нити, ню, ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений. Новомоск. у.