Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обранити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обранити
Берлін: Українське слово, 1924

Обра́нити, ню, ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений. Новомоск. у.