Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обренці

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обренці
Берлін: Українське слово, 1924

Обре́нці, ців, м. мн. Въ мельничной шестернѣ: два деревянные, желѣзомъ окованные круга, въ которые вставлены цѣвки. Черниг. у. (Седневъ).