Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обрив

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обрив
Берлін: Українське слово, 1924

Обри́в, ва, м. Обрывъ. Із хмари тихо виступають: обрив високий, гай, байрак. Шевч.