Словарь української мови (1924)/обривати
| ◀ обривання | Словарь української мови О обривати |
обриватися ▶ |
|
Обрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обірвати, рву́, веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Нп.
| ◀ обривання | Словарь української мови Борис Грінченко О обривати |
обриватися ▶ |
|
Словарь української мови — О
обривати
Борис Грінченко
1924
Обрива́ти, ва́ю, єш, сов. в. обірвати, рву́, веш, гл. Обрывать, оборвать. Терен, терен коло хати, та нікому обірвати. Нп.