Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обридлий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обридлий
Берлін: Українське слово, 1924

Обри́длий, а, е. Опротивѣвшій, противный. Радіючи кинула б вона сей світ: такий він їй гіркий та обридлий. Мир. Пов. I. 117.