Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/обридник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обридник
Берлін: Українське слово, 1924

Обри́дник, ка, м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. I. 262.