Словарь української мови (1924)/обриштовувати

by Борис Грінченко

◀ обрис

Словарь української мови Борис Грінченко О обриштовувати

обрівняти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обришто́вувати, вую, єш, сов. в. обриштува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Обставлять, обставать лѣсами зданіе при постройкѣ. 2) — гарма́тами. Обставлять, обставить, вооружить пушками. Скавицю гарматами кругом обриштував. К. ПС. 101.